Урочисте відкриття 100-ї річниці першої української читальні в Боснії і на Балканах!
„Сто літ вже минає ” чи краще - вже минуло як у 1907 році у Муїнці, село Насебіна Лішня, була засновано першу українську читальню в Боснії. Це, звичайно, велика подія не лише для нас, Українців, котрі залишились жити серед «Боснійських гір», але й для всіх тих, які залишили нас і наше село та й подалися шукати кращої долі по світах, як-то кажуть, „трбухом за крухом”.
Культурно-просвітна Спілка „Червона Калина” з села Насебіна Лішня взяла собі за обов’язок таку велику справу відзначити і село своє проголосити історичним селом, позаяк воно було засноване Українцями, які 120 років тому тут поселились.
Йдеться-бо про справу, яку наші батьки, діди-прадіди зробили у ті часи, коли вони відчайдушно боролися взагалі за їхнє фізичне існування. Подиву і великої пошани гідне те, що у тяжкі часи економічної скрути, незважаючи на репресії, що ним вони були піддані вже через саме їхнє національне, політичне чи релігійне переконання, наші предки так багацько вчинили для своїх нащадків, тобто для нас.
Тим-то це був наш святий обов’язок – продовжити батьківську справу, і відзначили день столітнього ювілею гідно, як наші пращурі це і заслужили.
Ми збирались відкрити пам’ятник на день незалежності України 2007 року. Проект був вже зроблений художником-магістром Анною Тимков, але, як завжди це буває, не могли зібрати достатньо коштів, а також мали мороку з ґрунтом, де збудувати.
Відтак Василь І.Вовк подарував клаптик землі біля сільської Української церкви. Степан Білоскурскі екскаватором порівняв землю і навіз каміння. Мені ж довелося оббивати пороги різних фірм та урядових контор у пошуках допомоги. Врешті фінансову поміч одділило Міністерство з питань освіти і культури Республіки Сербської і Мерія міста Прнявор. Окремо мав велику підтримку від Миколи Білоскурского, Владе Мороза та інших членів нашої Спілки. Особливе хочу виділити наших молодих членів - Петра Федчишина, Іванку, Саню, Мирослава, Володю Білоскурских, Оксану, Романа Рудакевіча, Данила Мінарскі, Міру Костецькі, Наталю Заставні, а також дістали велику моральну допомогу з боку керівника Відділення у Сараєві Посольства України у Хорватії та Боснії і Герцеговині пана Василя Івашка. Також велику підтримку дав нам голова Союзу Національних меншин Республіки Сербської пан Степан Гаврелюк
Центральну частину пам’ятника з чорного мармуру і на нім розгорнуту книгу з білого зробив Микола Проць з Прнявора. До завершення споруди було запроваджено ще кілька спонсорів, яким хочеться скласти особливу подяку.
Ось так 30 серпня 2008 року приготували все до відкриття. Церемонию відкриття пам'ятника почав хор українського товариства імені Тараса Шевченка з Баня-Луки з виконанням Молитви за Україну - "Боже, Великий, Єдиний..."
Василь Тимків, голова Культурно-просвітньої спільки "Червона калина" привітав високоповажних гостей: Посла Ураїни в Хорватії (який заступає й Боснію) Маркіяна Лубківського, Міністра з питань освіти і культури Республіки Сербської Янтіна Касіповіча і його заступника Мирослава Бобрика, Мера міста Прнявор пана Владу Жівковіча. Священиків як українского о. Івана Ліского, так і сербського о.Зорана Травара, які брали участь у урочистих зборах.
Після привітання гостей голова товариства Василь Тимків розповів про історію „Просвіти” і про важливість її існування у Боснії на гуртуванню національної свідомосте. Також оприлюднив телеграму від голови Євроконгресу Українців і першого заступника світового конгресу пані Ярослави Хортян.
Відтак, на запрошення Василя Тимківа, синьо-жовту стрічку символічно перетяли та пам'ятник відкрили два українські письменники балканського регіону Павло Головчук (Хорватія) та Євген Кулеба (Сербія).
У своєму виступі Маркіян Лубківський привітав промову Міністра просвіти та культури Республіки Сербської пана Касіповіча, який пообіцяв підтримку в довершенні української церкви у Баня Луці і спорудженню Культурно-просвітного будинку у селі Лішня. Підтримку розбудові будинку у Лішні також обіцяв Владо Жівковіч.
Наймолодші члени „Червоної Калини” Микола та Ігор Білоскурскі рецитували вірші, а також їх ровесники від українського товариства імені Тараса Шевченка з Прнявора поклали віночки на пам’ятник.
Священик Ліскій освятив пам’ятник і після освячення Василь Тимків поділив подяки заслуженим діячам, які сприяли встановленню пам’ятника і відзначенню такого великого ювілею.
Наприкінці хор українського товариства імені Тараса Шевченка з Баня-Луки виконав пісню „Реве та стогне.........”
Всі гості більш дві ста які прийшле на відкриття були покликані під шатро на обід, а перед тим пан Я.Кулеба і проф.Мішковіч одержали сваткову академію.
Після святкової академії о.Ліскій освітив стіл і всі разом відсьпіавале многа я літа.
Міністр просвіти та культури Республіки Сербської Антін Касіповіч тримає промову. По заду хор КПТ „Тарас Шевченко ” Баня Лука Боснія.
Надзвичайній і вповноважені посол України у Хорватії і Боснії Маркіян Лубківські тримає промову. По заду хор КПТ „Тарас Шевченко ” Баня Лука Боснія.
Священик з парафії Насеобіна Лішня о.Іван Ліській посвячує пам’ятник.
Микола Симянів з Скандинавії рецитує вірші Тараса Шевченка.
Микола і Ігор Белескурскі від най молодших членів товариства „Червона калина ” с. Насеобіна Лішня рецитують вірші Тараса Шевченка „Як я вмру...........
Голова товариства „Червона калина ” Василь І.Тимков передає подяку Василеві І.Вовкові який подарував землю на будову пам’ятника. По заду хор КПТ „Тарас Шевченко ” Баня Лука Боснія.
Голова товариства „Червона калина ” Василь І.Тимков дає інтерв’ю для місцевого телебачення.
Українські письменники Павло Головчук з Хорватії і Євген Кулеба з Сербії відкривають пам’ятник.
Белескурскі Данило Мінарскі і Міра Костецькі члене товариства „Червона калина ” с. Насеобіна Лішня привітають гостей з хлібом і солю.
Голова товариства „Червона калина ” Василь І.Тимков і голова „КРУТО” Координаційна Рада Українських товариств Іван Брелак обговорюють організаційний план відкриття.
Запрошуємо:Гості з України відвідали Боснію і Герцеговину!
www.chervona-kalina.com.ua
<< На головну
| |
