Надворі січень. Будильник настійливо нагадує про те, що настав черговий буденний ранок. За вікном ще темно, та й синоптики, на жаль, вгадали: навіть крізь шибки чути, як морозний вітер розгулявся не на жарт. Одне слово, вставати з теплого ліжка не хочеться. А якщо згадаєш, що треба вийти на вулицю і бігти до ополонки, то й поготів. Починається диспут між ледачим тілом: "Може, сьогодні не підемо?" - і раціональним мозком: "Кого слухаєш? Вставай і вперед за здоров'ям!" Останній аргумент бере гору. Ковдру рішуче вбік - і на ноги.

Такі "діалоги" трапляються в окремі зимові дні вже протягом добрих двадцяти років. А починалося все з газетних сторінок, які повідали про життя нашого співвітчизника луганця Порфирія Корнійовича Іванова, котрий присвятив усе своє життя дослідженню (на собі самому) впливу природних факторів і духовності на здоров'я людини. Життя подвижницьке, важке і варте захоплення. Свої висновки Порфирій Іванов виклав у короткому вченні з дванадцяти пунктів з ласкавою назвою "Дитинка". Наведу лише перші два:

1. Два рази на день купайся в холодній природній воді, щоб тобі було добре. Купайся де можеш: в озері, річці, ванні, приймай душ або обливайся...

2. Перед купанням чи після нього, а якщо можна, то і разом з ним вийди на природу, стань босими ногами на землю, а взимку на сніг хоча б на 1-2 хвилини. Вдихни через рот кільки разів повітря і подумки попроси собі і всім людям здоров'я.

Ці, як і решта десять, пункти, в яких дуже просто і дохідливо викладені рекомендації щодо здорового у фізичному і моральному сенсі способу життя, зробили тисячі й тисячі людей палкими прихильниками Порфирія Іванова. Це аж ніяк не магія слів. Слідуючи настановам Вчителя (саме так називають його справжні послідовники), з кожним днем відчуваєш, наскільки міцнішають і тіло, і дух. Серед численних "івановців" опинився і автор цих рядків, подружившись на довгі роки із студеною водою.

Цілюща властивість води відома людям з давніх-давен. Адже це та стихія, звідки вийшло все живе на Землі. Не випадково у перші дні після народження дитини проводять обряд хрещення, опускаючи її у купіль з водою. Звідти і традиція масового купання на Водохреща у прагненні очиститись від гріхів і відчути приплив енергії.

Вперше благодійний вплив холодної води описав баварський пастор і лікар Себастян Кнайп. Допоміг йому, до речі, власний досвід. Захворівши на пневмонію, він пірнув у студені води Дунаю і одразу почав одужувати. Книжка С. Кнайпа "Моє водолікування", яка побачила світ 1886 року, перевидавалася так багато разів (у тому числі і в нас), як жоден інший твір популярної медицини. У ній, зокрема, йдеться про те, що ходіння босоніж по росі, снігу, а також купання в холодній воді ефективно лікують від багатьох хвороб - гіпертонії, катару горла, головного болю... Статистика свідчить: моржування знижує ризик застудитися в 25 разів. На собі перевірив цілющий вплив холоду на лікування суглобів.

Медики пояснюють, що при зануренні в холодну воду в організмі активно виділяється адреналін, який ще називають гормоном стресу. Він допомагає людині адаптуватися до екстремальних умов, прискорює биття серця, поліпшує наповнення кров'ю внутрішніх органів і мозку, активізує імунну систему, стимулює вироблення тепла. І справді, входити у холодну воду часом не дуже приємно, а вийшовши, відчуваєш, як все тіло охоплює тепла хвиля, і можеш стояти неодягненим, не відчуваючи морозу.

Звичайно, ставати "моржем" в один день небезпечно. Як і в усьому, тут також потрібна поступовість. Особисто я починав водні процедури (і всім раджу) з літа і переходив органічно з осені, коли температура води динамічно спадала, в зиму, коли вона ставала близькою до нуля. При цьому слід уважно прислухатися до реакції організму. За найменших неприємних відчуттів припинити процедури і проаналізувати причини. Допоможе зорієнтуватись досить велика література з питань загартування холодом. Можна порадитись і з дільничним лікарем. Але на 99 відсотків він порадить вам кинути цю справу: кому хочеться брати на себе зайву відповідальність? Беріть на себе, бо ніхто так самовіддано не боротиметься за ваше здоров'я, як ви самі. Відомий натуропат Поль Брег свого часу сказав (дехто приписує цю фразу римському філософу Сенеці), що після 40 років людина або сама собі лікар, або дурень...

Чому у мене розум перемагає у диспуті з тілом? Бо після кожного відвідання ополонки відчуваю: наданого нею заряду вистачить, аби належно відреагувати на будь-які негаразди, які може піднести така мінлива нинішня реальність. А ще -кожного ранку перемога ... над собою.